лижник

ли́жник

-а, ч.

Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом.

|| Боєць, засобом пересування якого є лижі.

Значення в інших словниках

1. лижник — ли́жник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лижник — ЛИ́ЖНИК, а, ч. Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом. – Тарасе Демидовичу! Та ви ж – справжній лижник! (Ю. Збанацький); Низка лижників з'явилася з-за лісу. Вони швидко котилися з гори (В.  Словник української мови у 20 томах
3. лижник — ЛИ́ЖНИК, а, ч. Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом. — Тарасе Демидовичу! Та ви ж — справжній лижник! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 302); Низка лижників з’явилася з-за лісу.  Словник української мови в 11 томах