лижник

ЛИ́ЖНИК, а, ч.

Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом.

– Тарасе Демидовичу! Та ви ж – справжній лижник! (Ю. Збанацький);

Низка лижників з'явилася з-за лісу. Вони швидко котилися з гори (В. Собко);

Коли альпіністи чи лижники підіймаються схилами гір, .. вони суворо дотримуються правил (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. лижник — ли́жник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лижник — -а, ч. Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом. || Боєць, засобом пересування якого є лижі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лижник — ЛИ́ЖНИК, а, ч. Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом. — Тарасе Демидовичу! Та ви ж — справжній лижник! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 302); Низка лижників з’явилася з-за лісу.  Словник української мови в 11 томах