лижний
ЛИ́ЖНИЙ, а, е.
1. Стос. до лиж.
Вона віддала своїй подрузі одну лижну палицю (Л. Смілянський);
// Признач. для ходіння на лижах.
Струнка, у зеленому лижному костюмі, вона тримала в руках голоблі візка (Н. Рибак);
// Пов'язаний з ходінням на лижах.
В загальнофізичну підготовку необхідно включити щоденну ранкову гімнастику, взимку у вихідні дні – лижні походи (з наук.-попул. літ.);
Фрістайл – це три складники: лижний балет, спуск схилом і лижна акробатика (з газ.).
2. Який складається з лижників.
Під час фінської він потрапив був у лижний батальйон (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)