лижний

ЛИ́ЖНИЙ, а, е.

1. Стос. до лиж.

Вона віддала своїй подрузі одну лижну палицю (Л. Смілянський);

// Признач. для ходіння на лижах.

Струнка, у зеленому лижному костюмі, вона тримала в руках голоблі візка (Н. Рибак);

// Пов'язаний з ходінням на лижах.

В загальнофізичну підготовку необхідно включити щоденну ранкову гімнастику, взимку у вихідні дні – лижні походи (з наук.-попул. літ.);

Фрістайл – це три складники: лижний балет, спуск схилом і лижна акробатика (з газ.).

2. Який складається з лижників.

Під час фінської він потрапив був у лижний батальйон (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me