лижник
ЛИ́ЖНИК, а, ч.
Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом.
– Тарасе Демидовичу! Та ви ж – справжній лижник! (Ю. Збанацький);
Низка лижників з'явилася з-за лісу. Вони швидко котилися з гори (В. Собко);
Коли альпіністи чи лижники підіймаються схилами гір, .. вони суворо дотримуються правил (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лижник — ли́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лижник — -а, ч. Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом. || Боєць, засобом пересування якого є лижі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лижник — ЛИ́ЖНИК, а, ч. Той, хто ходить на лижах або займається лижним спортом. — Тарасе Демидовичу! Та ви ж — справжній лижник! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 302); Низка лижників з’явилася з-за лісу. Словник української мови в 11 томах