лизоблюд
ЛИЗОБЛЮ́Д, а, ч., зневажл. Той, хто догоджає кому-небудь, підлабузнюється до когось заради власної вигоди; підлабузник.
В очах [старшого ватаги] спалахнув мстивий вогник. — А, лизоблюд, охоронець його світлості Яреми проклятого. Злазь! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 292).
Словник української мови (СУМ-11)