лизоблюд
ЛИЗОБЛЮ́Д, а, ч., зневажл.
Той, хто догоджає кому-небудь, підлабузнюється до когось заради власної вигоди; підлабузник.
В очах [старшого ватаги] спалахнув мстивий вогник. – А, лизоблюд, охоронець його світлості Яреми проклятого. Злазь! (П. Панч);
Я належу людству як художник і йому я служу, а не кон'юнктурним намісникам України моєї і їх лизоблюдам (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)