1. Словник української мови у 20 томах

лизоблюд

ЛИЗОБЛЮ́Д, а, ч., зневажл.

Той, хто догоджає кому-небудь, підлабузнюється до когось заради власної вигоди; підлабузник.

В очах [старшого ватаги] спалахнув мстивий вогник. – А, лизоблюд, охоронець його світлості Яреми проклятого. Злазь! (П. Панч);

Я належу людству як художник і йому я служу, а не кон'юнктурним намісникам України моєї і їх лизоблюдам (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лизоблюд — лизоблю́д іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. лизоблюд — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  3. лизоблюд — -а, ч., зневажл. Той, хто догоджає кому-небудь, підлабузнюється до когось заради власної вигоди; підлабузник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лизоблюд — Лакуза, лабуза, підлабуза, підніжок, лестун, облесник, пахолок, підчихвіст, див. підлизуватися, підлиза, прихвостень, холоп, холуй Словник чужослів Павло Штепа
  5. лизоблюд — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл. Словник синонімів української мови
  6. лизоблюд — ЛИЗОБЛЮ́Д, а, ч., зневажл. Той, хто догоджає кому-небудь, підлабузнюється до когось заради власної вигоди; підлабузник. В очах [старшого ватаги] спалахнув мстивий вогник. — А, лизоблюд, охоронець його світлості Яреми проклятого. Злазь! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 292). Словник української мови в 11 томах