ликнути
ЛИ́КНУ́ТИ, ли́кну́, ли́кне́ш, док., перех., діал. Однокр. до ли́ка́ти.
А я вийму горілочки фляшу.. Та як збігнуться усі святії: Гриць, Павло, Данило, Николай, Та як ликнуть они… То забудуть навіть за свій рай (Пісні та романси.., II, 1956, 156);
Радувався [Тріщин], що вдалося йому ликнути вже раз м’ясо (Март., Тв., 1954, 404).
Словник української мови (СУМ-11)