ликати
ЛИ́КА́ТИ, ли́ка́ю, ли́ка́єш, недок., перех., діал. Ковтати.
Ходжу до доктора.., ликаю бром як спасення, висипляюся добре (Стеф., III, 1954, 223);
Дарка заплющувала очі і ликала кминковий суп, ложку за ложкою (Вільде, Б’є восьма, 1945, 17).
Словник української мови (СУМ-11)