линина

ЛИНИ́НА, и, ж. М’ясо лина.

Їй так хотілось чогось гарячого, смачного, незвичайного, а дух свіжої линини лоскотав ніздрі, спирав віддих (Коцюб., II, 1955, 22);

— Що ти там робиш? — Кригу в сажалці розбиваю, щоб, часом, лини та карасі не задихнулись. — І це діло, — похвалив [чоловік] жінку. — Таки добре мати про запас свою линину (Стельмах, Правда.., 1961, 252).

Значення в інших словниках

1. линина — лини́на іменник жіночого роду м'ясо лина  Орфографічний словник української мови
2. линина — -и, ж. М'ясо лина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. линина — ЛИНИ́НА, и, ж. М'ясо лина. Їй так хотілось чогось гарячого, смачного, незвичайного, а дух свіжої линини лоскотав ніздрі, спирав віддих (М. Коцюбинський); – Що ти там робиш? – Кригу в сажалці розбиваю, щоб часом лини та карасі не задихнулись.  Словник української мови у 20 томах