линіти
ЛИНІ́ТИ, і́є, недок., діал. Сивіти.
Багатий, ненько, не шлеться, А вбогий, ненько, не сміє,— Так моя руса коса линіє (Чуб., V, 1874, 484);
// Виднітися сивизною (про волосся) або кольором, схожим на сивизну.
Нависла сивизна йому над чолом — Линіє на сонці (Манж., Тв., 1955, 154);
Буйніє дружне поле, пахне материнка, полинець.. Линіють пшениці (Горд., Дівчина.., 1954, 135).
Словник української мови (СУМ-11)