Словник української мови в 11 томах

липучий

ЛИПУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що липки́й.

Дівчина по коліна провалилася в трясовину.. Липуча твань чавкала, здіймалась пухирями (Донч., III, 1956, 76);

Легка бджола за взятком полетить.. Бруньки липучі лопнуть на каштанах (Рильський, Троянди.., 1957, 11);

*Образно. Голова болить, як не лусне, в ній мляво, як мокрі мухи, лазять розірвані й липучі думки (Дн. Чайка, Тв., 1960, 115);

— Ви такі ввічливі, аж липучі, — з серцем промовила Люба (Стельмах, Хліб.., 1959, 411);

— У нас народ липучий до доброго діла, всі.. хочуть швидше жити в комунізмі (Чаб., Тече вода.., 1961, 29).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. липучий — липу́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. липучий — див. в'язкий  Словник синонімів Вусика
  3. липучий — -а, -е. Те саме, що липкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. липучий — ЛИПУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що липки́й. Він прихистивсь тоді серед лантухів, вузлів і липучого сміття, серед густої маси спітнілих людей (В. Підмогильний); Легка бджола за взятком полетить .. Бруньки липучі лопнуть на каштанах (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. липучий — ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал.  Словник синонімів української мови