литаври
ЛИТА́ВРИ, та́вр, мн. (одн. лита́вра, и, ж.). Ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана.
Довбиш б’є у литаври. Козаки збираються на майдан (Н-Лев., ІІ, 1956, 435);
Полки звелись. Виходять в бій. І чути, б’є важка литавра (Мал., Книга.., 1955, 5);
// Звуки, утворювані цим інструментом.
Урочисто грав духовий оркестр. В найскладніших звукових сплавах, у зіткненні мотивів, мідних сурм, голосів, литавр і нових пісень народжувалась народна героїчна симфонія перемоги нового життя на землі (Довж., І, 1958, 93).
Словник української мови (СУМ-11)