литаври

ЛИТА́ВРИ, та́вр, мн. (одн. лита́вра, и, ж.). Ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана.

Довбиш б’є у литаври. Козаки збираються на майдан (Н-Лев., ІІ, 1956, 435);

Полки звелись. Виходять в бій. І чути, б’є важка литавра (Мал., Книга.., 1955, 5);

// Звуки, утворювані цим інструментом.

Урочисто грав духовий оркестр. В найскладніших звукових сплавах, у зіткненні мотивів, мідних сурм, голосів, литавр і нових пісень народжувалась народна героїчна симфонія перемоги нового життя на землі (Довж., І, 1958, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. литаври — -тавр, мн. (одн. литавра, -и, ж.). Ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана. || Звуки, утворювані цим інструментом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. литаври — (від гр. poly — багато, taurea — бичача шкіра) — комплект ударних музичних інструментів з родини мембранофонів, які настроюються на визначену висоту тону. До комплекту Л. входять: велика (F1 — C), середня (А1 — Е), мала (В1 — G). Словник-довідник музичних термінів
  3. литаври — ЛИТА́ВРИ, а́вр, мн. (одн. лита́вра, и, ж.). Ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана. Військові клейноди запорожців складалися з булави, пернача, бунчука, корогви, печаті й котлів, або литаврів (А. Словник української мови у 20 томах
  4. литаври — Музичний інструмент, ударний мембранофон, входить у групу ударних; в оркестрі зазвичай 2-4 литаври, настроєні по-різному (F-f). Універсальний словник-енциклопедія