литаври

(від гр. poly — багато, taurea — бичача шкіра) — комплект ударних музичних інструментів з родини мембранофонів, які настроюються на визначену висоту тону. До комплекту Л. входять: велика (F1 — C), середня (А1 — Е), мала (В1 — G). Л. складається з котлоподібного металевого корпусу з резонаторним отвором у дні, шкіряної мембрани, яка регулюється шістьма гвинтами або одним гвинтовим важелем чи педаллю (для одержання ефекту гліссандо) і підставок. Звук низький, лункий, розкотистий, видобувається двома колотушками. Застосовується в симфонічному оркестрі.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. литаври — -тавр, мн. (одн. литавра, -и, ж.). Ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана. || Звуки, утворювані цим інструментом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. литаври — ЛИТА́ВРИ, а́вр, мн. (одн. лита́вра, и, ж.). Ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана. Військові клейноди запорожців складалися з булави, пернача, бунчука, корогви, печаті й котлів, або литаврів (А. Словник української мови у 20 томах
  3. литаври — Музичний інструмент, ударний мембранофон, входить у групу ударних; в оркестрі зазвичай 2-4 литаври, настроєні по-різному (F-f). Універсальний словник-енциклопедія
  4. литаври — ЛИТА́ВРИ, та́вр, мн. (одн. лита́вра, и, ж.). Ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана. Довбиш б’є у литаври. Козаки збираються на майдан (Н-Лев., ІІ, 1956, 435); Полки звелись. Виходять в бій. Словник української мови в 11 томах