литвини

ЛИТВИ́НИ, ів, мн. (одн. литви́н, а́, ч.; литвинка, и, ж.), заст.

1. Литовці.

Воєвода хмурого вигляду литвин, з довгими, вже посивілими вусами (Коч., П’єси, 1951, 131).

2. Поліщуки.

На українських заводах з’явились безщасні поліщуки, чи, як звуть їх на Україні, литвини (Н.-Лев., II, 1956, 95);

Артем уже знав, що є тартаки такі великі в місті, а ліс туди плотами по Дніпру литвини сплавляють (Головко, II, 1957, 213).

Значення в інших словниках

1. литвини — -ів, мн. (одн. литвин, -а, ч.; литвинка, -и, ж.), заст. 1》 Литовці. 2》 Поліщуки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. литвини — ЛИТВИ́НИ́, и́ні́в, мн. (одн. литви́н, и́на́, ч.; литви́нка, и, ж.), заст. 1. Литовці. Подумайте лиш, я не бачила ніколи литвина й на очі, а тут довідуюся, що я сама говорю по-литовськи (Л.  Словник української мови у 20 томах