ЛИХА́ЦТВО, а, с., розм. Нестримна сміливість, що межує з нерозсудливістю.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
лихацтво —
лиха́цтво іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
лихацтво —
-а, с., розм. Нестримна сміливість, що межує з нерозсудливістю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лихацтво —
ЛИХА́ЦТВО, а, с., рідко, розм. Нестримна сміливість, що межує з нерозсудливістю; поведінка, учинки лихача (у 1 знач.). Треба застерігати дітей від пустощів на дорогах, лихацтва і вдаваної сміливості, які призводять до трагедії (з газ.).
Словник української мови у 20 томах