лихенький
ЛИХЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до лихи́й¹.
Галя розказує, що бачила, що чула, що там добре й що лихеньке їй здалося (Вовчок, І, 1955, 314);
Одна тільки.. Степанова постать у сірому лихенькому сіряку псувала.. веселу картину (Дн. Чайка, Тв., 1960, 39).
Словник української мови (СУМ-11)