1. Словник української мови в 11 томах

лихенький

ЛИХЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до лихи́й¹.

Галя розказує, що бачила, що чула, що там добре й що лихеньке їй здалося (Вовчок, І, 1955, 314);

Одна тільки.. Степанова постать у сірому лихенькому сіряку псувала.. веселу картину (Дн. Чайка, Тв., 1960, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лихенький — лихе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лихенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до лихий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лихенький — ЛИХЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до лихи́й¹. Десь у тебе, пані, Свекорко лихенький? (з народної пісні); Галя розказує, що бачила, що чула, що там добре й що лихеньке їй здалося (Марко Вовчок); – Ой не піду, не піду, бо мій піп лихенький... Словник української мови у 20 томах
  4. лихенький — Лихий, -а́, -е́ 1) Злой. Помер наш пан, почав молодий господарувати. І старий був недобрий, а сей такий лихий, що нехай Господь боронить! МВ. І. 114. Лихий доброго попсує. Ном. № 5983. Нещаслива година, як лиха родина. Ном. № 9335. Словник української мови Грінченка