лихоманково
ЛИХОМА́НКОВО. Присл. до лихома́нковий.
Очі його лихоманково горіли і глибоко запали під надбрів’я (Рибак, Зброя.., 1943, 235);
Двері враз залящали, неначе готелем лихоманково трусить неспокій (Бажан, II, 1947, 23);
Видно в бінокль, як лихоманково рубають його матроси швартови (Гончар, Таврія.., 1957, 339).
Словник української мови (СУМ-11)