личкувальник —
личкува́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
личкувальник —
-а, ч. Той, хто що-небудь личкує.
Великий тлумачний словник сучасної мови
личкувальник —
ЛИЧКУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто що-небудь личкує. Личкувальник деталей меблів виконує личкування меблевих щитiв, клеєних та плоскоклеєних деталей у гiдравлiчних, пневматичних, механiчних пресах (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах