1. Словник української мови в 11 томах

личкувальник

ЛИЧКУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто що-небудь личкує.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. личкувальник — личкува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. личкувальник — -а, ч. Той, хто що-небудь личкує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. личкувальник — ЛИЧКУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто що-небудь личкує. Личкувальник деталей меблів виконує личкування меблевих щитiв, клеєних та плоскоклеєних деталей у гiдравлiчних, пневматичних, механiчних пресах (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах