личкувальник
личкува́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- личкувальник — -а, ч. Той, хто що-небудь личкує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- личкувальник — ЛИЧКУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто що-небудь личкує. Личкувальник деталей меблів виконує личкування меблевих щитiв, клеєних та плоскоклеєних деталей у гiдравлiчних, пневматичних, механiчних пресах (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- личкувальник — ЛИЧКУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто що-небудь личкує. Словник української мови в 11 томах