лишай

ЛИША́Й, я́, ч.

1. Те саме, що лиша́йник.

Велике каміння.. творило хаос поламаних скель.., списаних лишаями, здушених у гадючих обіймах (Коцюб., II, 1955, 308);

Навіть на голих скелях, де, здавалось би, зеленому лишаєві поживитись нічим, шумлять вершинами могутні, — в три обхвати, — сосни (Руд., Остання шабля, 1959, 190).

2. Назва ряду шкірних хвороб.

Стригучий лишай — заразне захворювання шкіри, яке зустрічається головним чином при недодержанні чистоти (Хвор. дит. віку, 1955, 204);

На обличчі у Олександра Петровича різкіше виділилася луска вітряних лишаїв (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 540).

Значення в інших словниках

1. лишай — лиша́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лишай — -я, ч. 1》 Те саме, що лишайник. 2》 Назва ряду шкірних хвороб. Стригучий лишай. Азбестоподібний лишай — захворювання шкіри і волосся голови, яке характеризується появою вогнищ лущення на волосистій частині голови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лишай — Обрісник  Словник чужослів Павло Штепа
4. лишай — ЛИША́Й, я́, ч. 1. Те саме, що лиша́йник. Дерев'яна покрівля поросла мохом і жовтими лишаями, а такий самий дерев'яний хрест, колись позолочений, зовсім похилився (М. Старицький); Велике каміння .. творило хаос поламаних скель..  Словник української мови у 20 томах
5. лишай — ЛИША́ЙНИК (нижча рослина, що складається з гриба та водорості й росте на камінні, корі дерев, на землі), ЛИША́Й. Лишайники є своєрідною групою рослин...  Словник синонімів української мови
6. лишай — Лишай, -шаю м. Лишай. Грин. II. 38. У Марусі на щоці лишай підкинувся. Кобел. у.  Словник української мови Грінченка