лишай
ЛИША́Й, я́, ч.
1. Те саме, що лиша́йник.
Велике каміння.. творило хаос поламаних скель.., списаних лишаями, здушених у гадючих обіймах (Коцюб., II, 1955, 308);
Навіть на голих скелях, де, здавалось би, зеленому лишаєві поживитись нічим, шумлять вершинами могутні, — в три обхвати, — сосни (Руд., Остання шабля, 1959, 190).
2. Назва ряду шкірних хвороб.
Стригучий лишай — заразне захворювання шкіри, яке зустрічається головним чином при недодержанні чистоти (Хвор. дит. віку, 1955, 204);
На обличчі у Олександра Петровича різкіше виділилася луска вітряних лишаїв (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 540).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лишай — лиша́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лишай — -я, ч. 1》 Те саме, що лишайник. 2》 Назва ряду шкірних хвороб. Стригучий лишай. Азбестоподібний лишай — захворювання шкіри і волосся голови, яке характеризується появою вогнищ лущення на волосистій частині голови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лишай — Обрісник Словник чужослів Павло Штепа
- лишай — ЛИША́Й, я́, ч. 1. Те саме, що лиша́йник. Дерев'яна покрівля поросла мохом і жовтими лишаями, а такий самий дерев'яний хрест, колись позолочений, зовсім похилився (М. Старицький); Велике каміння .. творило хаос поламаних скель.. Словник української мови у 20 томах
- лишай — ЛИША́ЙНИК (нижча рослина, що складається з гриба та водорості й росте на камінні, корі дерев, на землі), ЛИША́Й. Лишайники є своєрідною групою рослин... Словник синонімів української мови
- лишай — Лишай, -шаю м. Лишай. Грин. II. 38. У Марусі на щоці лишай підкинувся. Кобел. у. Словник української мови Грінченка