лишай

ЛИША́Й, я́, ч.

1. Те саме, що лиша́йник.

Дерев'яна покрівля поросла мохом і жовтими лишаями, а такий самий дерев'яний хрест, колись позолочений, зовсім похилився (М. Старицький);

Велике каміння .. творило хаос поламаних скель.., списаних лишаями, здушених у гадючих обіймах (М. Коцюбинський);

Коломієць приклав до очей бінокль Вебенса. В скельцях, куди б він не обертав їх, видно було лише червонувато-сіру голу землю, скупо де-не-де порослу пустельними лишаями (Ю. Смолич);

– Та яке воно [дерево] свіже, коли вже і лишаєм узялося! (М. Стельмах).

2. вет., мед. Назва ряду шкірних хвороб.

– Так, – сказала по важкій паузі мама, – не вистачало ще мені цуценяти. Давно я вас лікувала од лишаїв? (А. Дімаров);

А той, непоказний, майже зовсiм нiкчемненький, з ряботинням та лишаями на запалих щоках, упав i, смiючись до слiз, не мiг пiдвестись (Є. Гуцало);

* У порівн. А ми – мов лишаї на тілі людства – голодні, геніальні і живі (Ю. Андрухович).

△ (1) Висівкоподі́бний (різнокольоро́вий) лиша́й, мед. – грибкове захворювання шкіри, що відбувається без ураження волосся і нігтів.

Висівкоподібний лишай характеризується появою на шкірі шиї, грудей, спини, плечей плям жовто-рожевого, світло- або темно-коричневого кольору, що лущаться (з наук.-попул. літ.);

У патогенезі на виникнення висівкоподібного лишаю впливають підвищена пітливість, хімічний склад поту, порушення фізіологічного злущування рогового шару, індивідуальна чутливість шкіри (з навч. літ.);

(2) Во́вчий лиша́й, вет., мед. – туберкульозне захворювання шкіри, переважно обличчя; вовчак.

Туберкульоз шкіри, або, як його називають у народі, вовчий лишай, дуже часто був причиною руйнування шкірних покривів обличчя (з наук.-попул. літ.);

(3) Луска́тий лиша́й, мед. – те саме, що псоріа́з.

Лускатий лишай звичайно починається з появи на шкірі дрібних рожевих вузликів (з навч. літ.);

(4) Мо́крий лиша́й, мед. – те саме, що екзе́ма;

(5) Опері́зувальний лиша́й, вет., мед. – вірусне інфекційне захворювання людини і тварин, для якого характерний пухирцевий висип на шкірі, здебільшого в ділянці міжреберних нервів.

Оперізувальний лишай вражає периферійні нерви на деяких ділянках шкіри, що призводить до інтоксикації організму (з наук. літ.);

(6) Стригу́чий лиша́й, вет., мед. – інфекційна грибкова хвороба шкірного покриву людини і тварин, виявом якої є поява лущення на обмежених ділянках шкіри.

Стригучий лишай у людини – заразне захворювання шкіри, яке трапляється головним чином при недотриманні правил гігієни (з наук. літ.);

До дитячих заразних хвороб шкіри і нігтів належать парші, стригучий лишай і короста (з навч. літ.);

– Що там у вас? – спитав товстун товстим голосом. – Коти. – Лишай? – Стригучий, – кивнув Микола, завваживши, що й він уже говорить позиченими словами (В. Шкляр).