лишко
ЛИ́ШКО, а, с. Зменш.-пестл. до лихо¹ 1.
[Стеха:] Посипалося лишко на мене, бідну удову, як на ту чаєчку, що вивела діток на роздоріжжі!.. (Кроп., І, 1958, 446);
— Ой, лишко!.. Я ж і забула за обід! — скрикнула мати і побігла до пекарні (Гр., II, 1963, 57).
Словник української мови (СУМ-11)