лобзик

ЛО́БЗИК, а, ч. Ручний інструмент у вигляді рамки із затискачами на кінцях для вузької тонкої пилки, який використовується для узорного випилювання.

Якщо в листі треба вирізати кутові або криволінійні прорізи, застосовують ножівку полегшеної конструкції — лобзик (Слюс. справа, 1957, 165);

Бабуся підвелась, взяла на комоді велике фото, вставлене в химерну рамку, вирізану лобзиком з дикту (Коп., Земля.., 1957, 62).

Значення в інших словниках

1. лобзик — ло́бзик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лобзик — -а, ч. Ручний інструмент у вигляді рамки із затискачами на кінцях для вузької тонкої пилки, що використовується для узорного випилювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лобзик — Пилочка  Словник чужослів Павло Штепа
4. лобзик — ЛО́БЗИК, а, ч. Ручний інструмент у вигляді рамки із затискачами на кінцях для вузької тонкої пилки, який використовується для узорного випилювання. Коли щось робиш своїми руками, знаєш, як воно здорово ..  Словник української мови у 20 томах