1. Словник української мови в 11 томах

лобзик

ЛО́БЗИК, а, ч. Ручний інструмент у вигляді рамки із затискачами на кінцях для вузької тонкої пилки, який використовується для узорного випилювання.

Якщо в листі треба вирізати кутові або криволінійні прорізи, застосовують ножівку полегшеної конструкції — лобзик (Слюс. справа, 1957, 165);

Бабуся підвелась, взяла на комоді велике фото, вставлене в химерну рамку, вирізану лобзиком з дикту (Коп., Земля.., 1957, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лобзик — ло́бзик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лобзик — -а, ч. Ручний інструмент у вигляді рамки із затискачами на кінцях для вузької тонкої пилки, що використовується для узорного випилювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лобзик — Пилочка Словник чужослів Павло Штепа
  4. лобзик — ЛО́БЗИК, а, ч. Ручний інструмент у вигляді рамки із затискачами на кінцях для вузької тонкої пилки, який використовується для узорного випилювання. Коли щось робиш своїми руками, знаєш, як воно здорово .. Словник української мови у 20 томах