лободина
ЛОБОДИ́НА, и, ж., розм. Одне стебло лободи.
Живе, як сорока на лободині (Номис, 1864, № 2115);
— Коли ви цього року не виполете одної лободини, то на той рік з цієї лободини виросте сто тисяч лободин (Вишня, II, 1956, 45).
Словник української мови (СУМ-11)