ЛОГОПА́ТІЯ, ї, ж. Розлад мови (заїкання, гаркавість, шепелявість і т. ін.).
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
логопатія —
логопа́тія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
логопатія —
-ї, ж. Розлад мови (заїкання, гаркавість, шепелявість і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
логопатія —
(мед.) мововада
Словник чужослів Павло Штепа
логопатія —
ЛОГОПА́ТІЯ, ї, ж. Розлад мовлення (заїкання, гаркавість, шепелявість і т. ін.), що виникає внаслідок ушкодження мовного апарату або центральної нервової системи.
Словник української мови у 20 томах
логопатія —
логопа́тія (від лого... і ...патія) вада мови внаслідок ушкодження апарату мовлення, а також центральної нервової системи або затримки розвитку мови.
Словник іншомовних слів Мельничука