логопатія

ЛОГОПА́ТІЯ, ї, ж.

Розлад мовлення (заїкання, гаркавість, шепелявість і т. ін.), що виникає внаслідок ушкодження мовного апарату або центральної нервової системи.

На дефектологічному відділенні педолого-педагогічного факультету Київського інституту соціального виховання (1930–1931 рр.) логопатії відводилося 140 годин (із журн.).

Значення в інших словниках

1. логопатія — логопа́тія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. логопатія — -ї, ж. Розлад мови (заїкання, гаркавість, шепелявість і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. логопатія — (мед.) мововада  Словник чужослів Павло Штепа
4. логопатія — логопа́тія (від лого... і ...патія) вада мови внаслідок ушкодження апарату мовлення, а також центральної нервової системи або затримки розвитку мови.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. логопатія — ЛОГОПА́ТІЯ, ї, ж. Розлад мови (заїкання, гаркавість, шепелявість і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах