лозинуватий
ЛОЗИНУВА́ТИЙ, а, е, розм. Довгий і тонкий, як лозина.
Нічим нібито не примітний хлоп’як, звичайний сільський пастушок — сухоногий, лозинуватий (Гончар, Таврія, 1952, 69).
Словник української мови (СУМ-11)ЛОЗИНУВА́ТИЙ, а, е, розм. Довгий і тонкий, як лозина.
Нічим нібито не примітний хлоп’як, звичайний сільський пастушок — сухоногий, лозинуватий (Гончар, Таврія, 1952, 69).
Словник української мови (СУМ-11)