лозинуватий

ЛОЗИНУВА́ТИЙ, а, е, розм., рідко.

Високий і тонкий (про людину).

Нічим нібито не примітний хлоп'як, звичайний сільський пастушок – сухоногий, лозинуватий (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. лозинуватий — -а, -е, розм. Довгий і тонкий, як лозина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. лозинуватий — ЛОЗИНУВА́ТИЙ, а, е, розм. Довгий і тонкий, як лозина. Нічим нібито не примітний хлоп’як, звичайний сільський пастушок — сухоногий, лозинуватий (Гончар, Таврія, 1952, 69).  Словник української мови в 11 томах