лозиночка
ЛОЗИ́НОЧКА, и, ж.
Пестл. до лози́нка.
* Образно. Лозиночка заплакана стоїть, А Дуб поламаний лежить (Л. Глібов);
* У порівн. [Голохвостий:] Виприснула [Галя]... Хистка, як лозиночка, в'юнка, мов вуж! (М. Старицький);
Льоня ж у майському парусиновому костюмчику, увесь бiленький, чистенький та тоненький, як обчищена вiд кори лозиночка (В. Винниченко);
Тонюська, як виноградна лозиночка, жінка повільно миє підлогу (М. Матіос).
Словник української мови (СУМ-20)