лозиночка
ЛОЗИ́НОЧКА, и, ж.
Пестл. до лози́нка.
* Образно. Лозиночка заплакана стоїть, А Дуб поламаний лежить (Л. Глібов);
* У порівн. [Голохвостий:] Виприснула [Галя]... Хистка, як лозиночка, в'юнка, мов вуж! (М. Старицький);
Льоня ж у майському парусиновому костюмчику, увесь бiленький, чистенький та тоненький, як обчищена вiд кори лозиночка (В. Винниченко);
Тонюська, як виноградна лозиночка, жінка повільно миє підлогу (М. Матіос).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лозиночка — лози́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лозиночка — -и, ж. Пестл. до лозинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лозиночка — ЛОЗИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до лози́нка. *Образно. Лозиночка заплакана стоїть, А Дуб поламаний лежить (Гл., Вибр., 1951, 150); *У порівн. [Голохвостий:] Виприснула [Галя]… Хистка, як лозиночка, в’юнка, мов вуж! (Стар., Драм. тв., 1941, 339). Словник української мови в 11 томах
- лозиночка — Лози́ночка, -хи ж. ум. отъ лозина. Словник української мови Грінченка