лозиночка

ЛОЗИ́НОЧКА, и, ж.

Пестл. до лози́нка.

* Образно. Лозиночка заплакана стоїть, А Дуб поламаний лежить (Л. Глібов);

* У порівн. [Голохвостий:] Виприснула [Галя]... Хистка, як лозиночка, в'юнка, мов вуж! (М. Старицький);

Льоня ж у майському парусиновому костюмчику, увесь бiленький, чистенький та тоненький, як обчищена вiд кори лозиночка (В. Винниченко);

Тонюська, як виноградна лозиночка, жінка повільно миє підлогу (М. Матіос).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лозиночка — лози́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лозиночка — -и, ж. Пестл. до лозинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лозиночка — ЛОЗИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до лози́нка. *Образно. Лозиночка заплакана стоїть, А Дуб поламаний лежить (Гл., Вибр., 1951, 150); *У порівн. [Голохвостий:] Виприснула [Галя]… Хистка, як лозиночка, в’юнка, мов вуж! (Стар., Драм. тв., 1941, 339). Словник української мови в 11 томах
  4. лозиночка — Лози́ночка, -хи ж. ум. отъ лозина. Словник української мови Грінченка