лозинуватий
ЛОЗИНУВА́ТИЙ, а, е, розм., рідко.
Високий і тонкий (про людину).
Нічим нібито не примітний хлоп'як, звичайний сільський пастушок – сухоногий, лозинуватий (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лозинуватий — -а, -е, розм. Довгий і тонкий, як лозина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лозинуватий — ЛОЗИНУВА́ТИЙ, а, е, розм. Довгий і тонкий, як лозина. Нічим нібито не примітний хлоп’як, звичайний сільський пастушок — сухоногий, лозинуватий (Гончар, Таврія, 1952, 69). Словник української мови в 11 томах