лозиняка
ЛОЗИНЯ́КА, и, ж.
Збільш. до лози́на 1.
– Тільки застану, що він [син] тут отирається без роботи, – так й займу лозинякою (С. Васильченко);
– Там з гвинтівками і лозиняками. – Стріляють і в шию дають такої крупчатки, що сніг їси... (В. Барка);
Махнув [Клюсик] лозинякою по бур'янині, мов шаблюкою з турка голову змахнув (С. Тельнюк);
Бувало, їду на лозиняці верхи в батьковій старій будьонівці, .. уявляю себе на баскому гривачі з шаблюкою в правиці (Є. Доломан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лозиняка — лозиня́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лозиняка — див. палиця Словник синонімів Вусика
- лозиняка — -и, ж. Збільш. до лозина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лозиняка — ЛОЗИНЯ́КА, и, ж. Збільш. до лози́на 1. — Тільки застану, що він [син] тут отирається без роботи, — так й займу лозинякою (Вас., II, 1959, 232). Словник української мови в 11 томах