ломовик
ЛОМОВИ́К, а́, ч.
1. Візник, який займається перевезенням важких вантажів.
Мореплавець-флотський, ..вантажник і биндюжник-ломовик відтоді [коли Одеса стала портом] стали справжніми господарями і порту, і міста (Смолич, V, 1959, 8).
2. Кінь, упряжка з возом тощо для перевезення важких вантажів.
— А який транспорт? .. Двох парокінних ломовиків вистачить (Головко, II, 1957, 469);
Скрізь велика й щербата кам’яна бруківка, наче спеціально вимощена для ломовиків (Кучер, Трудна любов, 1960, 198);
*У порівн. Я за шістнадцять років, признаюся, мало зробив, та в цьому не тільки моя провина, але й провина керівництва, що дивилось на мене як на ломовика, який все вивезе (Довж., І, 1958, 22).
Словник української мови (СУМ-11)