ломовик
ЛОМОВИ́К, а́, ч., заст.
1. Візник, який перевозить важкі вантажі.
Мореплавець-флотський, .. вантажник і биндюжник-ломовик відтоді стали справжніми господарями і порту, і міста (Ю. Смолич).
2. Кінь, запряг із возом тощо для перевезення важких вантажів.
У кюветі – уламки розчавлених танками німецьких возів, трупи здоровенних ломовиків (Є. Доломан);
Гладкі куцохвості коні-ломовики хекали парою (Григір Тютюнник);
Але вона [голка] не зломилася, хоч її переїхав ломовик (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена).
Словник української мови (СУМ-20)