ломовик
ЛОМОВИ́К, а́, ч., заст.
1. Візник, який перевозить важкі вантажі.
Мореплавець-флотський, .. вантажник і биндюжник-ломовик відтоді стали справжніми господарями і порту, і міста (Ю. Смолич).
2. Кінь, запряг із возом тощо для перевезення важких вантажів.
У кюветі – уламки розчавлених танками німецьких возів, трупи здоровенних ломовиків (Є. Доломан);
Гладкі куцохвості коні-ломовики хекали парою (Григір Тютюнник);
Але вона [голка] не зломилася, хоч її переїхав ломовик (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ломовик — ломови́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ломовик — див. кінь; сильний Словник синонімів Вусика
- ломовик — -а, ч. 1》 Візник, який займається перевезенням важких вантажів. 2》 Кінь, упряжка з возом тощо для перевезення важких вантажів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ломовик — (віз) бендюжник Словник чужослів Павло Штепа
- ломовик — ВАЖКОВО́З (порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові), ВАГОВО́З, ВОЗОВИ́К рідше, ЛОМОВИ́К, БИТЮ́Г (БИТЮ́К), БИНДЮ́Г (БЕНДЮ́Г) розм. Словник синонімів української мови
- ломовик — ЛОМОВИ́К, а́, ч. 1. Візник, який займається перевезенням важких вантажів. Мореплавець-флотський, ..вантажник і биндюжник-ломовик відтоді [коли Одеса стала портом] стали справжніми господарями і порту, і міста (Смолич, V, 1959, 8). Словник української мови в 11 томах