1. Словник української мови у 20 томах

ломовий

ЛОМОВИ́Й, а́, е́.

1. заст. Стос. до ламання.

В Січі є гарматний наряд: одна гармата мідна ломова й до неї 100 куль (А. Кащенко);

У центрі ж знову гуркотіла ломова битва. Пряжило сонце, жаром горіли шаблі, дула мушкетів нагрілися, аж пашіли (Ю. Мушкетик);

– Турки робили підкопи. Палили по фортеці із ломових гармат, бомби летіли й за дня, і за ночі (Г. Колісник).

2. розм., рідко. Призначений для перевезення важких вантажів; вантажний (про коней).

“Опелі” теж бувають різні. Це як коні – може бути ломовий кінь, а може бути й рисак. У мене ломовий (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ломовий — ломови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ломовий — -а, -е. Признач. для перевезення важких вантажів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ломовий — ВАЖКОВО́ЗНИЙ (про коней — який використовується для перевезення важких вантажів), ВАГОВО́ЗНИЙ, ЛОМОВИ́Й. Важковозні коні проходять три обов'язкових види випробувань (з журналу); Ваговозна порода коней; Ломовий кінь. Словник синонімів української мови
  4. ломовий — ЛОМОВИ́Й, а́, е́. Признач. для перевезення важких вантажів. [Неоніла:] Уявляю. Мабуть, сама [спортсменка], як гардеробна шафа, а з лиця як ломовий кінь (Собко, П’єси, 1958, 343). Словник української мови в 11 томах