лонжерон
ЛОНЖЕРО́Н, а, ч., спец.
1. Поздовжній брус в крилі, хвостовому оперенні або корпусі літака, що надає йому міцності.
— Ми зробимо поверхню [крил літака] з однієї суцільної дощечки або з оцих брусків. Вони звуться лонжеронами (Вас., II, 1959, 228);
// Такий брус рами автомобіля, який є основою для кузова, а також для кріплення ресор та інших деталей.
Спереду трактора "Беларус" до правого його лонжерона водії прикріпили поздовжній кутник. Це полегшує керування трактором (Колг. Укр., 6, 1961, 16).
Словник української мови (СУМ-11)