ломіт
ЛО́МІТ, моту, ч., діал. Ламання.
Камінь.. з громовим ломотом грохнув собою в долину, розбиваючися о скалу (Фр., VIII, 1952, 226);
Раз у раз чувся в діброві ломіт сухого гілля (Оп., Іду.., 1958, 178).
Словник української мови (СУМ-11)ЛО́МІТ, моту, ч., діал. Ламання.
Камінь.. з громовим ломотом грохнув собою в долину, розбиваючися о скалу (Фр., VIII, 1952, 226);
Раз у раз чувся в діброві ломіт сухого гілля (Оп., Іду.., 1958, 178).
Словник української мови (СУМ-11)