Орфографічний словник української мови

ломіт

ло́міт

іменник чоловічого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ломіт — Ло́міт: — гул, тріскотня, ляскіт [10]  Словник з творів Івана Франка
  2. ломіт — -моту, ч., діал. Ламання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ломіт — ЛО́МІТ, моту, ч., діал. Звук (гул, шум) від ламання. Мов з хмар повінь, задощіли стріли, Ломіт ратищ, мовби рахкот грома [гуркіт грому] (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. ломіт — ЛО́МІТ, моту, ч., діал. Ламання. Камінь.. з громовим ломотом грохнув собою в долину, розбиваючися о скалу (Фр., VIII, 1952, 226); Раз у раз чувся в діброві ломіт сухого гілля (Оп., Іду.., 1958, 178).  Словник української мови в 11 томах