лопатник

ЛОПА́ТНИК, а, ч. Робітник, який виконує яку-небудь роботу лопатою.

Спершу він працював лопатником на поверхні, далі ублагав десятника і перейшов до забою кайлувати руду (Гур., Наша молодість, 1949, 90).

Значення в інших словниках

1. лопатник — лопа́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лопатник — I -а, ч. Робітник, який виконує яку-небудь роботу лопатою. II -а, ч. Старий лось з рогами у вигляді лопати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лопатник — А, н. Гаманець. Краще поклади лопатник у сумку, бо з кишені можуть витягнути.  Словник сучасного українського сленгу