лопотання
ЛОПОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. лопота́ти і звуки, утворювані цією дією.
Те лопотання босих ніг, те відсапування розхвильованих грудей, невгаваюче бовкання дзвона, чад з диму, що розноситься вітром, — сповняють повітря несказанною тривогою (Коцюб., І, 1955, 121);
Рясне лопотання крапель дощу; Чути лопотання качиних крил.
Словник української мови (СУМ-11)