лоток
ЛОТО́К, тка́, ч.
1. Відкритий прилавок або переносний столик, ящик для торгівлі на вулиці.
Одного разу Саїд здалеку звернув увагу на лоток морозивника (Ле, Міжгір’я, 1953, 303);
Лунали вигуки продавців різних ласощів, що з лотками на шиї ходили між натовпом (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 69).
2. Дошка з бортами або такої форми металева посудина, що використовується для розкладання чого-небудь.
Сушильну площадку обладнують стелажами, на яких розміщують лотки з плодами (Сад. і ягідн., 1957, 279);
Придатні для інкубації яйця обережно укладають в металеві лотки і ставлять у камери (Веч. Київ, 8. IV 1961, 1).
3. рідко. Те саме, що лоті́к 1.
З гори, де мала розпочатись рубка лісу, на височенних козлах було прокладено .. вниз довгий з товстого бруса лоток (Кол., Терен.., 1959, 300).
Словник української мови (СУМ-11)