лугопарк
ЛУГОПА́РК, у, ч. Приміський луг, пристосований для прогулянок, відпочинку.
У структуру міської забудови глибоко врізаються клини лісопарків. Система насаджень пов’язана із зовнішнім кільцем лісопарків, лугопарків, лісів (Знання.., 3, 1974, 20);
Одним із чудових лугопарків є "Наталка". На узбережжі Дніпра серед луків темніють дубові гаї, ростуть окремі осокори, верби (Веч. Київ, 4.ІІ 1967, 4).
Словник української мови (СУМ-11)